ХАРАКТЕР АУДИТОРІЇ – КОРИСТУВАЧІВ ПОЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Л. О. Левченко, І. О. Іванченко

Анотація


У даній статті йде мова про характерні риси аудиторії, котра користується Інтер-нетом для пошуку і аналізу інформації політичного напряму. Наукова стаття розкриває особливості втручання в політику і ставлення до участі в ній різної аудиторії, зорієн-тованої на споживання інформації з Інтернету. Порівнюючи дані дослідження, показано ставлення Інтернет-аудиторії до участі в політичному житті, охарактеризовано мо-жливий шлях прогнозування участі користувачів політичної інформації у політиці (зок-рема, у масштабних політичних акціях), перспективи та напрями подальшого дослі-дження даної проблеми.

Ключові слова


політична активність; політична інформація; модель політичної участі; мережа Інтернет; Інтернет-аудиторія

Повний текст:

PDF

Посилання


Астатьев А. Индивидуально-психологические особенности пользователей сети Интернет [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://psynet.by.ru/texts/astaf3.htm.

Бебик В. М., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. Політична культура сучасної молоді. – К. : А.Л.Д., 1996. – 112 с.

Білик М. Особливості формування політичної культури сучасної молоді // Соціальна психологія. – 2004. – № 4(6). – С. 96–105.

Васютинський В.О. Інтеракційна психологія влади. – К. : КСУ, 2005. – 492 с.

Головаха Є. І. Ставлення до влади і політичний вибір молоді України // Соціологія: теорія, методи, марке-тинг. – 2002. – № 1. – С. 117–127.

Дембицька Н. М. Психологічні особливості політичної соціалізації студентів: Автореф. дис канд. психол. наук: 09.00.05 / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2004. – 20 с.

Дембицька Н. М. Становлення політичної ідентичності молоді як аспект її соціалізації // Проблеми загаль-ної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН Украї-ни / За ред. С. Д. Максименка. – К. : НЕВТЕС», 2001. – Т.ІІІ. – Ч. 7. – С. 73–80.

Дрожжинов В. И., Штрик А. А. Электронная демократия и поддерживающие её технологии // Технологии информационного общества // Интернет и современное общество: труды VІ Всероссийской объединенной конференции. Санкт-Петербург. – СПб. : Изд-во филологического ф-та СПб ГУ, 2003. – С. 101–110.

Дроздова М. Динаміка політичної свідомості студентів у процесі виборчої кампанії 2004 року // Соціальна психологія. – 2005. – № 4(12). – C. 32–43.

Жадан І. В. Політична освіта як чинник формування суб’єкта політичних ставлень // Наукові студії з соці-альної та політичної психології. – К. : ТОВ «Міленіум», 2005. – Вип. 10(13). – С. 184–195.

Жадан І., Кисельов С., Кисельова О., Рябов С. Політична культура та проблеми громадянської освіти в Україні // Методичний посібник. – Київ : Тандем, 2004 – 80 с. – С. 431–460.

Интернет – лучшее средство для повышения политической активности молодежи [Электронный ресурс] – Режим доступа : http://www. news.ru/news/ebusіness/2002/09/12/20020912112022/shtml.

Іванов О. Українські користувачі активно цікавляться політикою [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://e-electіons.com.ua/іmportant/іnternetpoukraіnskіopolіtіcheskіkh.html.

Кияшко Л. О. Політична соціалізація та репрезентація в свідомості молоді соціально-ідеологічних понять і явищ // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. на-ук. праць / За заг. ред. М. М. Слюсаревського. – К. : Міленіум, 2007. – Вип. 5–6. – С. 236–246.

Красильникова О.В. Политические предпочтения возрастных групп // СОЦИС. – 2000. – № 9. – С. 49–52.

Лєпіхова Л. А. Роль соціально-психологічної компетентності в політичній соціалізації молоді // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. праць / За заг. ред. В. М. Литвина та М. М. Слюсаревського. – К. : Інф.-вид. центр Тов-ва Знання» України, 2001. – Вип. 3. – С. 193–196.

Лісневська А. О. Рівень соціального інтелекту як фактор політичної активності студентської молоді // Віс-ник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. – 2003. – Вип. 21 (серія «Психологічні науки»). – С. 115–118.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.